Духи Атуа

опубліковано 15 квіт. 2014 р., 11:41 ХЕАГЛОБЕ ТОВ   [ оновлено 15 квіт. 2014 р., 11:42 ]



Токелау – це невелика територія, розміщена в Тихому океані між Гавайськими островами та Новою Зеландією (до речі, ця територія знаходиться під владою Нової Зеландії). Відповідно до адміністративного поділу Токелау складається з 3-х атоллів (атолл – кораловий острів, який має вигляд цільного кола): Атафу, Нукунону та Факаофо. Зараз населення живе завдяки сільському господарству та рибальству.

 

 


Острів Факаофо.

До  1765 року, коли на цю територію прийшли перші європейці, її населення складалось переважно з полінезійців. Цей древній народ залишив певний слід не лише в культурі та побуті сучасного населення Токелау, але і в серцях жителів.

В нинішній час жителі островів сповідують  християнство.  Але вони з однаковою повагою відносяться як до Церкви, так і до тих старих переказів і легенд, які передавались їм з покоління в покоління. Більше того, остров’яни вірять, що всі ці перекази – це не просто старі байки. Це свідчення тих подій, які відбувались колись та відбуваються зараз.

На острові Факаофо дуже багато легенд та переказів розповідають про аіту. Аіту – це душа померлої своєю смертю людини. Це добрі душі, які допомагають своїм рідним в період незгод. Якщо вірити легендам, то частіше аіту можуть побачити діти, аніж дорослі. Ці душі часто допомагають вилікуватись від хвороб, вийти з складної ситуації. Деякі легенди навіть розповідають про те, що аіту можуть допомогти знайти дорогу заблукавшим.

В легендах згадують ще про атуа. Атуа – це також душі померлих. Але на відміну від аіту, вони відрізняються більшою силою. Атуа, за переказами, могли  контролювати стихії та природні явища, але вони не були богами. В кожній сім'ї був свій атуа – він також допомагав в біді, але через те, що його наділяли більшою силою, остров’яни поклонялись цим душам.

 

Лагуна Нукунону.

В переказах остров’ян не вказано точно, хто саме після смерті ставав атуа, а хто аіту. І хоча аіту явно «перейшли» до міфології остров’ян від полінезійців. Тут є одна велика різниця. В полінезійській міфології аіту – це привиди або духи, які частіше були злими, аніж добрими.

Звичайно, що читаючи це, Ви можете подумати, що все це маячня. Але цілком може виявитись, що люди які вірять в такі, здавалося б, сміховинні вигадки просто набагато спостережливіші, аніж більшість їхніх сучасників. Адже надзвичайне поряд. Варто просто повірити в нього всім серцем.